Радехов

Радехів уперше згадується у документах 1493 р. За народними переказами назва походить від вислову "радо ховатися", оскільки місцеві жителі часто переховувалися від ворожих набігів. За іншою версією — від старовинного язичницького імені Радех, який ніби вважався його засновником.

У середньовіччі через Радехів пролягали важливі торговельні шляхи: Волинський, який з’єднував Львів з Луцьком, та Сокальський, що йшов з Кременця до Сокаля.

Довколишні землі завжди були сприятливі для рільництва, тож Радехів був містечком-центром великих поміщицьких володінь. У ХVІІІ ст. Радехів став центром великої латифундії графа Мієра.

У ХІХ ст. за нового власника — графа Бадені містечко почало розвиватися як торговий та ремісничий центр, було створено приватну освітньо-виховну гімназію. Граф розбудував палац у Радехові, розширив парк, спорудив оранжерею. 1880 р. був прокладений брукований гостинець (дорога) до Львова, а у 1909 р. акціонерним «Товариством побудови локальних залізниць», яким керувала родина Бадені, було прокладено залізницю зі Львова (Сапіжанка-Радехів-Стоянів).

 Важлива інформація:
Фотогалерея
 Здание нородного дома  Новый (1998) и старый (1918) храмы Св. Николая  Деревянный храм Св. Николая (1918)  Памятник Тарасу Шевченко  Ратуша  Ясеневая аллея  Здание историко-краеведческого музея  Старинная застройка в центре города
Музеи