Mykolajiw

На відміну від більшості інших міст Львівщини Миколаїв чітко знає свій день — 20 лютого 1570 р. Засновник міста — шляхтич Миколай Тарло, який був секретарем польського короля Сигізмунда Августа та дроговизьким старостою. На честь фундатора місто одержало назву Миколаїв.

Згідно з королівським привілеєм у Миколаєві двічі на рік проводилися ярмарки, а раз на тиждень — базари. У кінці XVI ст. були цехи гончарів, шевців, пекарів, різників. У 1773 р. Дроговизьке староство, в яке входили Миколаїв і 9 сіл, що були розташовані навколо, внесено в розпис державних маєтків.

У 1820 р. це староство купив польський граф Станіслав Скарбек. Він став фактичним господарем Миколаєва.

Тепер жителі міста мусили платити як державні податки, так і платежі на користь графа за те, що користувалися землею, пасовищами, пасіками. Жителі передмістя мали виконувати панщину. Скарбек був одним з найбагатших людей в Австрійській імперії. У затишному місці поміж Дроговижем і Демнею він збудував палац за проектом його австрійської резиденції у містечку Нусдорф. У 1840 р. на території палацу Станіслав Скарбек заснував "Доброчинний інститут для сиріт та убогих".

Зараз ці забудови становлять окрему місцевість під назвою Заклад, і розташовані за 2,5 км на північ від Дроговижа. Його просторове архітектурне рішення нагадує палацовий ансамбль.

У Миколаєві народився популярний свого часу польський письменник і журналіст Валерій Лозинський (Waleri Lozinski, 1837-1861). Валерій вчився у Самбірській гімназії. У 1855 р. виїхав до Львова, де і провів решту життя. Завдяки підтримці свого родича, відомого історика Кароля Шайнохи, знайшов роботу у редакціях львівських часописів, де публіковав свої статті на історичну тематику. Однак, найбільшу славу йому принесли повісті. Написані у стилі шляхетської "гавенди" Szliachcic chodaczkowy i Szaraczek i karmazyn дали чудовий образ щоденного життя дрібної галицької шляхти. Його найбільш відомі повісті — Czarny Matwij i багаторазово перевиданий Zaklety dwor. Валерій Лозинський, уславлений своїми численними романами і авантюрами, помер від ран, отриманих у поєдинку шаблями за честь дами.

Перед початком Першої Світової війни австрійці проводять будівництво укріплень по лінії Розділ—Верин—Миколаїв—Дроговиж. Будівництво фортеці в околицях Миколаєва, яка мала прикривати дороги на Карпати було припинено після того, як інформацію про це отримала російська розвідка. В останніх числах серпня 1914 р. на території Миколаївщини розпочались запеклі бої. Спроби австрійців утримати Миколаїв у своїх руках закінчились поразкою. У запеклих боях на австрійсько-російському фронті брав участь легіон Українських Січових Стрільців.

У 1940-1950-х рр. було збудовано Миколаївський цементний завод. Цьому сприяли багаті поклади піску, вапняку та глини.

За переписом 2001 року населення міста — 14 800 тис. осіб. Площа — 5 кв. км.
Миколаїв знаходиться на відстані 3 км до залізничної станції Миколаїв—Дністровський на лінії Львів—Стрий.
Відстань до областного центру — 40 км автошляхами, залізницею — 45 км.

Варто відвідати:
  • Церква cв. Миколая, архиєпископа Мирликійського (1848-1874)
  • Церква cв. Архангела Михаїла (1860)
  • Костел cв. Миколая (1607-1636)
  • Грот Прийма
Природні пам'ятки:
  • Дендрарій "Радів" — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Миколаївського району Львівської області, при східній околиці міста Миколаїв (колишній присілок Радів, тепер вул. Шевченка). Площа 3,4. Статус надано з метою збереження насаджень 200 цінних порід дерев і чагарників.
Важлива інформація:
Код для міжміського зв'язку 03241
Телефонна довідка (032) 991-09-11

СлужбаАдресаТелефон
Швидка медична допомога 103
Центральна районна лікарнявул. І. Мазепа, 115-00-03
Міська радавул. Шептицького, 825-12-71
Відділ культури і туризму РДАпл. Ринок, 245-18-73
Автостанціявул. Болоня5-12-76
Поштавул. П. Чайковського, 185-16-08
Укртелекомвул. П. Чайковського, 185-18-54
 
Photos
Museen
Sehenswert