Навесні, коли земля вкриється зеленою пашею, щорічно проводиться
велике господарське дійство, що стало важливим народним святом, —
полонинське літо. На цьому святі, та й не тільки на ньому, співають і
нині полонинські коломийки, в яких з великою любов'ю говориться про
полонинку, овечки, корівки, про тугу вівчарика за рідною хатою, за
файною любкою, а також із властивим гуцулам почуттям гумору — про
вільність полонинського життя серед тайн карпатської природи. На святі
також можна побачити, а  то і стати учасником гуцульських полонинських
забав та інших святкових дійств, які відтворюють на своїх святково
оформлених виокремлених територіях сільські ґазди та учасники
художньої самодіяльності. У такий обрядовий спосіб відбувається
вшанування трудівників полонин, запалення полонинської ватри,
виготовлення молочної продукції  на високогірних пасовищах,  концерт
кращих колективів художньої самодіяльності. Під час цих свят постійно
діють виставки-продажі унікальних гуцульських виробів
декоративно-ужиткового мистецтва, приваблює старовинна гуцульська
кухня, проводяться різноманітні конкурси та спортивні дійства,
колоритні гуцульські забави .