Плоске

Село Плоске — центр сільської ради (інші села — Оленьово, Павлово, Плоский Потік, Яківське). Розташоване в долині Малої Пині, за 17 км від районного центру Сваляви. Тут мешкає більше тисячі осіб.

Перша згадка про поселення датується 159  р. Історичні назви — Домбоштелек, Шебешфолу.

Саме у Плоскому є джерела мінеральної води "Поляна Плосківська", яка розливається з глибини 150 м в долині річки Розтока (притока В. Пині). Уже 1823 р. були проводені перші хімічні дослідження тутешньої мінеральної води, а в 1834 р. починається її вивіз у бочках і в 1840-х рр. — розлив у пляшки. У ХІХ ст. тут існували купелі. Відновлення розливу розпочалося у 1959 р.

Властивості плосківської води:
За мінералізацією "Плосківська" найбільш подібна до відомої "Боржомі"; має кислотонейтралізаційну дію, знімає печію, тяжкість у шлунку, здуття; позитивно впливає на кислотно-лужний баланс при явищах метаболічного ацидозу (цукровий діабет, ожиріння, олужнення pH сечі, зокрема при розчиненні сечового піску, профілактики літогенних діатезів, сечокам'яної хвороби), на вуглеводний та ліпідний обмін (покращення стану печінки, активізація ліполітичних процесів). Отже, тутешня вода рекомендується при захворюваннях шлунка (зокрема з високим рівнем кислотності), застійних станах у жовчному міхурі, підшлунковій залозі; має бактерицидні властивості.

Відомим уродженцем села є Олександр Митрак (1837-1913) — видатний публіцист, мовознавець, фольклорист, письменник-просвітитель, священнослужитель. У селі встановлена йому пам'ятна дошка.

Частиною історії села є пам'ятка дерев'яної архітектури XVIII ст. (перенесена). Це — храм Покрови Пресвятої Богородиці, одна з двох класичних лемківстких церков в Україні. Колоди зрубів святині мають ширину 55-65 см. У 1927 р. храм продано в село Канора (Воловецький р-н), а у 1974 р. перевезено до Києва, а саме у сучасний Музей народної архітектури та побуту України.

Варто відвідати:
  • Церква Пресвятої Богородиці (1928), N48.65814 E22.89831
    Початок будівництва — 1925 р. Спроектував будівлю відомий архітектор Михайло Білак. Оновлення храму, зокрема встановлення іконостасу, відбулося у 1968 р.; вівтарна частина розмальована у 1997 р. На вежі — три дзвони (два більші з 1923 р., малий з 1930 р.). Сьогодні належить православній громаді.
Важлива інформація:
Код для міжміського зв'язку 03133
Сільська рада 4-11-84
Фотогалерея
 Церква Пресвятої Богородиці (1928)