Луцьк

Луцьк (пол. Łuck, нім. Luzk, лат. Luceoria) — обласний центр Волинської області. Політичний, культурний і релігійний центр Волині.

Місто розташоване на перетині торговельних шляхів, що вели до країн Заходу та Балтії. Тому Луцьк поступово перетворився на важливий економічний центр. Однак розвиток стародавнього Луцька був би неможливий без вигідного оборонного розташування: з півночі та заходу межі міста визначалися вигином ріки Стир, на півдні протікав Глушець, схід оточили непрохідні болота. Звідси і назва міста — Лучеськ — від слова "лук", тобто "колін, вигин ріки". Інша легенда пов'язує назву "Лучеськ" з ім'ям вождя східнослов'янського племені дулібів — Луки, який і започаткував стародавнє місто.

Вперше згадка про Луцьк з'явилася у Іпатіївському літописі (1085 р.), який вже тоді вказав на досить істотний розвиток міста. Близько 1000 року Володимир I Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував у Луцьку фортецю, що згодом перетворилась на істотну перепону на шляху загарбників. Ця фортеця витримала облогу військ польського короля Болеслава II Сміливого, Андрія I Боголюбського, галицьких князів Володимира Володаревича та Ярослава I Осмомисла. Місто тривалий час було нездоланною перепоною на шляху татаро-монгольської орди, однак у середині XIII ст. лучани були змушені зруйнувати свої оборонні укріплення. Вже у ті часи Луцьк відігравав роль економічного та адміністративного центру Волинського князівства.

1340 року Луцьк отримує статус столиці Галицько-Волинського князівства. Тоді ж зводиться резиденція князя Любарта — Луцький замок. Це одна з небагатьох давніх споруд готичного стилю, які збереглися в Україні.

1569 року внаслідок Люблінської унії волинські землі переходять під владу Польщі, а Луцьк стає столицею новоутвореного воєводства і резиденцією воєвод. Місто поступово полонізується, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства залишились лише на папері.

Кінець XVII–XVIII ст. — час повільного занепаду Луцька. Часті пожежі, повені, епідемії спустошують його. Поступово згасає в місті культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і установах воєводства руську (українську) мову заміняє польська, а урядовцями стають поляки. 1706 року внаслідок шведського загарбання місто зазнає значних спустошень. 1795 рік —— III поділ Польщі. Луцьк приєднано до Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії стає Житомир, а Луцьк залишається центром повіту.

У XIX ст. економічне та суспільне життя міста не пожвавилося. Лише з побудовою в дев'яностих роках XIX ст. гілки Південно-Західної залізниці починається економічне піднесення Луцька. Під час першої світової війни Волинь стає тереном запеклих боїв. Влітку 1916 р. в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію першої світової війни.

Згідно з Ризьким договором 1920 р. західна Волинь переходить до складу ІІ Речі Посполитої. 1921 рік — за умовами Ризького договору і Луцьк переходить до складу Польщі. В березні 1921 р. Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. черговий раз історія робить крутий поворот, і місто опиняється у складі СРСР, стає центром Волинської області. 25 червня 1941 р. друга світова війна докотилась і до Луцька — місто було окуповане німецькими військами. Під час війни в місті було утворено кілька єврейських гетто, де перебували близько 17 тисяч євреїв. У 1942 р. вони були знищені. Із кількох десятків синагог, які діяли перед війною, залишилося небагато.
У повоєнний період Луцьк поступово відбудовується і оновлюється. Особливо бурхливо місто розвивається в 60-70-х рр. ХХ ст.

 Державний історико-культурний заповідник
 Важлива інформація:
Фотогалерея
 Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Замок Любарта (XIV ст.), м. Луцьк  Кафедральний собор св. апостолів Петра і Павла (1639), м. Луцьк, вул. Кафедральна, 6  Колишній костел бернардинів, тепер - Свято-Троїцький кафедральний собор (1752–1755), м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 1  Колишній костел бернардинів, тепер - Свято-Троїцький кафедральний собор (1752–1755), м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 1  Колишня лютеранська кірха, тепер - баптистська церква (1906), м. Луцьк, вул. Караїмська, 16  Синагога "Малий замок" (1626–1629), м. Луцьк, вул. Данила Галицького, 19  Синагога "Малий замок" (1626–1629), м. Луцьк, вул. Данила Галицького, 19  Будинок у стилі модерн (1920-ті рр.), м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 32  Церква св. Дмитра (1905), с. Журавники Горохівського району  Будинок Пузини  Залишки церкви І. Богослова
більше
 Залишки церкви І. Богослова  Залишки церкви І. Богослова  Залишки церкви І. Богослова  Залишки церкви І. Богослова
Музеї
Варто відвідати