Українською - КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки По-русски - КАРПАТЫ.INFO - отдых в Карпатах и не только English - KARPATY.INFO - Traveling in the Carpathians and around Deutsche - KARPATY.INFO - Reisen in den Karpaten und Umgebung  
КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки - головна сторінка
 
КАРПАТИ.INFO/Західна Україна/Львівська область/Жовківський район/Рава-Руська:
• Зверніть увагу !


• У блозі про регіон
Музеї Івана Франка… і кіт Мурлика
А чи знаєте ви, друзі, що у світі існує 5 музеїв українського поета, письменника, громадсько-політич[....]
Мандруємо в Карпати!
УВАГА – НОВИЙ ФОТОКОНКУРС від Karpaty.info та Karpaty Travel! Ми запрошуємо вас, друзі, згадат[....]
Вітаємо переможців фотоконкурсу “ПІСЛЯСМАК ЗИМОВИХ МАНДРІВ”!
Отже, головний подарунок за І місце – вік-енд для 2 осіб (проживання та прокат лиж) від котеджу «Vid[....]
30 МУЗЕЇВ, ПРИСВЯЧЕНИХ УПА
До Дня Незалежності ми підготували підбірку музеїв та меморіальних місць на Західній Україні, пов’яз[....]
Експрес-тур пам’ятками Львівщини
Цієї весни представникам Карпати.інфо випала нагода побувати разом з професійними екскурсоводами у м[....]

 

Рава-Руська

Рава-Руська — стародавнє місто, колишній повітовий центр, сьогодні місто районного підпорядкування, центр міської Ради. Місто розташоване над річкою Ратою (басейн Західного Бугу) на відстані 36 км від районного центру — міста Жовква.

Рава-Руська розташована у важливому вузлі залізничних і шосейних шляхів державного і міжнародного значення, що зв’язують Україну з Польською Республікою, Львівсько-Волинським кам’яновугільним басейном та курортом Немирів. Серед головних залізничних ліній слід назвати Львів — Рава-Руська — Варшава та Рава-Руська — Львів. Крім згаданих шляхів, тут проходять дороги Львів — Рава-Руська — Угнів, Яворів — Рава-Руська — Угнів, Великі Мости — Рава-Руська — Немирів.

Рава-Руська — одне з найстаріших міст України. Вперше в документах Рава-Руська згадується в XV ст. Відомо, що белзький і мазовецький князь Владислав у 1455 р. невеликий населений пункт на річці Рата назвав іменем свого володіння на Мазовецькій землі — Равою, з додатком слова "Руська" для відрізнення від Рави-Мазовецької, розташованої на території Польщі. Що стосується самої назви міста, то тут єдиної думки немає. У географічному словнику написано, що назва "Рава", будучи одночасно назвою герба і, напевно, старою назвою роду, бере свій початок від роду Равітів, колонізаторська діяльність яких поширилась далеко на Схід. Такі назви, як Стара Рава, Рава-Мазовецька, Равка (річка) і, нарешті, Рава-Руська красномовно свідчать на користь цієї теорії. Довгий час Рава-Руська була малим містечком. Крім українців тут жили поляки, євреї та німці.

Більшого значення набула Рава-Руська в XVII ст. Цьому сприяло те, що через місто проходив торговельний шлях зі Сходу на Захід. Почали розвиватися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені не тільки місцева шляхта і міська верхівка, але й польський король. Саме тому в 1622 р. місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків.

Значне пожвавлення в розвитку міста спостерігається у зв’язку з будівництвом залізничних шляхів Сокаль — Ярослав та Львів — Белзець, що були прокладені через Раву-Руську і відкриті 23 листопада 1887 року. Рава-Руська стала залізничним вузлом.

В Раві-Руській деякий час жив і працював український письменник і громадський діяч Лесь Мартович.

 Важлива інформація:
Фотогалерея
 Колишня пожежна вежа
 Колишня пожежна вежа, з правої сторони - будинок колишнього магістрату, вул. Грушевського 20
 Костел св. Йосифа (1770-1776)
 Костел св. Йосифа (1770-1776)
 Костел св. Йосифа (1770-1776)
 Інтер'єр костелу св. Йосифа
 Костел св. Михаїла (1737)
 Костел св. Михаїла (1737)
 Костел св. Михаїла (1737)
 Костел св. Михаїла всередині
 Костел св. Михаїла всередині
 Костел св. Михаїла всередині
 Костел св. Михаїла всередині
 Костел св. Михаїла всередині
 Костел св. Михаїла всередині
 Внутрішній двір корпусу монаших келій при костелі
 Монаші келії
 Монаші келії
 Залишки настінного розпису в монаших келіях
 Колишня церква св. Юрія (1846), тепер - церква Кирила і Мефодія
 Колишня церква св. Юрія (1846), тепер - церква Кирила і Мефодія
 Інтер'єр церкви
 Будинок колишнього магістрату (2-га пол. XIX ст.), вул. Грушевського 20
 Будинок колишнього магістрату (2-га пол. XIX ст.), вул. Грушевського 20
 Житловий будинок до реставрації (поч. XX ст.), вул. Грушевського 17
 Житловий будинок (поч. XX ст.), вул. Грушевського 17
 Житловий будинок до реставрації (кін. XIX ст.), вул. Грушевського 15
 Житловий будинок (кін. XIX ст.), вул. Грушевського 15
 Житлові будинки, вул. Грушевського
 Будинок повітового суду (20-ті рр. XX ст.), вул. Грушевського 6
 Школа (кін. XIX - поч. XX ст.), вул. Грушевського 20
 Школа (кін. XIX - поч. XX ст.), вул. Грушевського 20
 Садиба (2-га пол. XIX ст.), вул. Грушевського 26
 Бібліотека, вул. Грушевського 23
 Дім спортивного товариства “Сокіл” (тепер - Народний дім), вул. Я. Мудрого 8
 Будинок повітового суду (20-ті рр. XX ст.), вул. Я. Мудрого 10
 Житловий будинок (тепер - адміністративне приміщення)
 Приміщення "Укртелеком" (кін. XIX - поч. XX ст.), вул. Львівська 15
 Житловий будинок (поч. XX ст.)
 Вілла "Ясна" (поч. XX ст.), вул. Вокзальна 18
 Садиба (1920), вул. В. Великого 29
 Будинок Мерца (поч. XX ст.), вул. Коновальця 17
 Житловий будинок (XIX ст.)
 Міський парк
 Міський парк
 Пам'ятник Б. Хмельницькому
 Міська вулиця
 Міська вулиця


Варто відвідати

 

• Реклама
• Дії зі сторінкою
 KARPATY.INFO facebook page 
 KARPATY.INFO twitter Tweet this link 
 google +1 
 друкувати
• Реклама

 

© 2005-2017 karpaty.info
Передрук інформації можливий лише з дозволу адміністрації сайту.