Українською - КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки По-русски - КАРПАТЫ.INFO - отдых в Карпатах и не только English - KARPATY.INFO - Traveling in the Carpathians and around Deutsche - KARPATY.INFO - Reisen in den Karpaten und Umgebung  
КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки - головна сторінка
 
КАРПАТИ.INFO/Західна Україна/Львівська область/Жидачівський район/Ходорів:
• Зверніть увагу !


• У блозі про регіон
Мандруємо в Карпати!
УВАГА – НОВИЙ ФОТОКОНКУРС від Karpaty.info та Karpaty Travel! Ми запрошуємо вас, друзі, згадат[....]
Вітаємо переможців фотоконкурсу “ПІСЛЯСМАК ЗИМОВИХ МАНДРІВ”!
Отже, головний подарунок за І місце – вік-енд для 2 осіб (проживання та прокат лиж) від котеджу «Vid[....]
30 МУЗЕЇВ, ПРИСВЯЧЕНИХ УПА
До Дня Незалежності ми підготували підбірку музеїв та меморіальних місць на Західній Україні, пов’яз[....]
Експрес-тур пам’ятками Львівщини
Цієї весни представникам Карпати.інфо випала нагода побувати разом з професійними екскурсоводами у м[....]
Неймовірна Львівщина: до витоків Дністра з кавою «по-віденськи»
Здавалося б – ну що можна встигнути побачити у горах за один-єдиний день? Прогулятися в лісі? Влашту[....]

 

Ходорів

Містечко Ходорів відоме з 1394 р. В історичних джерелах збереглась датована 5 листопада 1394 р. грамота Дмитра Волчковича — "пана і законного дідича з Ходорова, повіту в Руській Землі", якою він засвідчив акт дарування села Ганачева (тепер село Ганачівка Перемишлянського районуну Львівської області) львівському монастиреві францисканців . У грамоті, написаній латинською мовою, Ходорів згадується як адміністративний центр — "districtus", що в перекладі означає повіт.

За найвірогіднішою версією, назва міста походить від чоловічого імені Ходор (народний варіант імені Федір, Хведір). До цих імен наближене й ім’я Теодор, яке бере початок від грецьких слів Теос (Бог) і дорон (дарунок). Отже, буквально — Божий дар. Літописець Антін Петрушевич підтверджує думку про початкове походження назви міста від імені Теодор. Він пише: "Руське ім’я Ходор, Хведір, Хведько, Федько зіпсоване руською вимовою імені Теодор". Декотрі історики стверджують, що за давньою легендою, поширеною в роді Ходорівських, Ходор разом з трьома братами-княжичами Данилом, Васьком і Ванком Корчаками прибули на Русь з Угорщини. Від нього нібито і пішов рід Ходорівських. За іншою версією назва міста складається з трьох частин: Ход-о-рів. Перша частина трансформувалася від слова хід або ходити. Тому назву можна трактувати ще й так: ходити ровом, ходити по рову. Цю версію розповіли старожили міста.

У багатьох документах, що з’явилися після грамоти 1394 р., місто назване Ходорівстав. Це пов’язане з тим, що з початку воно розташовувалося на острові, утвореному ставом і одним з рукавів ріки Лугу. Саме наявність ставу та ріки зумовили зручне розташування поселення. До речі на одній з старовинних печаток зображено рибалку з "павуком" (сітка для лову риби). Ця печатка покладена в основу теперішнього герба Ходорова.

У XV столітті на острові було збудовано замок з укріпленнями, відділений від міста ровом зі звідним мостом. Звідси до центру, що мав вигляд квадратної площі з ратушею посередині, проходила вулиця. На ній власник міста Юрша Ходорівський збудував 1460 р. костел, який зберігся до наших часів. У 1777-1778 рр. його реконструювали.

Старе місто оточували вали з баштами. Вхід був через брами: одна в східній частині виходила на греблю. Друга була на заході, над рукавом Лугу. Він пролягав неподалік від церкви (тепер там болото зі сквериком біля храму). Слідів замку нині не збереглося. Але про нього нагадує вул. Замкова.

Важливим документом є грамота, видана Сигізмундом І на прохання шляхтича Мартина Ходорівського 1524 р., про переведення Владиславом ІІІ 1436 р. Ходорівстава з польського права на магдебурзьке, визначення для міста річного та тижневого ярмарків, а також звільнення його жителів від королівських податків. Цей унікальний документ надав Ходорівставу статус міста та встановив щорічний ярмарок у четвер, упродовж тижня Найсвятішого Тіла Христового.

У XVII ст. Ходорів, як і багато інших західноукраїнських містечок, почав занепадати. Часті напади на місто шляхетських військ та пограбування його жителів призвели до цілковитого занепаду Ходорова, про що свідчить інвентарний опис міста, складений на початку 1744 р. Замок і укріплення були зруйновані, ратуша і крамниці потребували значного ремонту. До середини XVIIІ ст. відносяться перші відомості про освіту. У 1743р. у містечку діяла початкова єврейська школа, а також бесемедрич (духовна єврейська школа) 1713 р. збудована церква св. Безсрібників Косми і Дам’яна та невідомо ким посвячена. Колись при церкві був цвинтар, але зараз занедбаний. Дзвіниця на чотирьох дубових стовпах, на ній три невеликі дзвони.

У 1830-х рр. розгорнула діяльність "Руська трійця": М Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Вершиною їхньої праці стала „Русалка Дністрова”, в якій описано життя і культуру народу західноукраїнських земель. 1848 р. скасовано панщину. Про це нагадує хрест, що стоїть на подвір’ї церкви.

Ходорів — місто цукроварів, машинобудівників, працівників харчової промисловості та будівельників, деревообробників, медиків, вчителів. У ньому тісно переплелися сучасне і минуле. Хоча Ходорів не здобув славу Києва і Львова, але не загубився у віках.

 Важлива інформація:
Фотогалерея
 Костел Всіх Святих  (1460 р., перебудований у 1777-1779 рр.)
 Інтер'єр костелу
 Будинок вокзалу
 Готель Тайхмана (XIX ст.)


Варто відвідати
 

 

• Реклама
• Дії зі сторінкою
 KARPATY.INFO facebook page 
 KARPATY.INFO twitter Tweet this link 
 google +1 
 друкувати
• Реклама

 

© 2005-2017 karpaty.info
Передрук інформації можливий лише з дозволу адміністрації сайту.