Колишній Вознесенський костел, тепер костел Успіння Пресвятої Діви Марії, є пам'яткою барокової архітектури. Був збудований в 1738-1766 рр. за проектом відомого архітектора Б. Меретина. В інтер'єрі храму збереглися розписи кінця XVIII ст. з біблейними сценами. Давня чудотворна ікона Матері Божої Винницької (копія Ченстоховської Богородиці), перша згадка про яку походить з 1736 р., розміщена в церкві Воскресіння Господнього.
Будівля колишньої кірхи була збудована німецькою громадою Винник 1783 року. Проект храму відповідає так званим типовим терезіянським зразкам, що затверджені для обов'язкового застосування ще австрійською імператрицею Марією Терезою в середині XVIII ст. Більшість храмів Галичини того часу були побудовані за тими принципами. 1997 року споруда була освячена і стала греко-католицькою церквою св. Івана Хрестителя.
Це найстаріша в Україні тютюнова фабрика, яка була розміщена в приміщеннях Винниківського замку 1779 року. Наприкінці XVIII ст. замок з фабрикою всередині горіли, після чого споруда була перебудована відповідно з вимогами промислового об'єкту. Але в основному будинок успадкував планування від замку. Замок у Винниках існував ще у княжі часи, але перші згадки про укріплену садибу власників Винник відносяться до XVII ст. Останнім власником замку був єпископ Самуїл Головінський, який у 1778 р. передав його в дар цісаревій Марії-Терезії. Через рік у замку розмістили тютюнову фабрику. В 1980-х роках фабрика була одним з кращих підприємств України з виробництва тютюнових виробів.
Церква є пам'яткою сакральної архітектури стилю класицизм. Ймовірно, автором проекту був архітектор Йожеф Вандрушка, який спроектував понад 10 храмів в Галичині. Будівництво церкви тривало довго, і 1842 року відбулося освячення храму. В інтер'єрі збереглися орнаментальні розписи 1930-х років та різьблений іконостас 1903 року, вірогідно оздоблений з участю Юліана Макаревича, Модеста Сосенко та Антона Монастирського.
Колись давно розсипали чорти великі камені. Один з них впав у Винниківському лісі. Тому скелю у лісі назвали в народі Чортовою (Чортівською). Це одна з легенд і переказів того, як з'явилася назва найвищої місцевості в околицях Львова.
Чортові скелі (Чатові, або Чотові) — унікальний природний та історичний об'єкт на околиці Винник заввишки понад 400 м над рівнем моря. Біля скель археологи знайшли залишки культури часів короля Данила. З першої половини XIX ст. Чортові скелі цікавили багатьох львів'ян. Тоді пам'ятку оспівували в поезіях та складали про неї фантастичні епопеї. На одній зі скель був облаштований оглядовий майданчик (зберігся донині) з альтанкою, звідки відкриваються чудові краєвиди. Максимальна висота скель — до 20 м. Деякі з них використовуються альпіністами для тренувань. Уся скельна група дуже мальовнича, і є улюбленим місцем відпочинку львів'ян.