Українською - КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки По-русски - КАРПАТЫ.INFO - отдых в Карпатах и не только English - KARPATY.INFO - Traveling in the Carpathians and around Deutsche - KARPATY.INFO - Reisen in den Karpaten und Umgebung  
КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки - головна сторінка
 
КАРПАТИ.INFO/Західна Україна/Львівська область/Львів та околиці/Львів/Парки:
• Зверніть увагу !


• У блозі про регіон
Мандруємо в Карпати!
УВАГА – НОВИЙ ФОТОКОНКУРС від Karpaty.info та Karpaty Travel! Ми запрошуємо вас, друзі, згадат[....]
Вітаємо переможців фотоконкурсу “ПІСЛЯСМАК ЗИМОВИХ МАНДРІВ”!
Отже, головний подарунок за І місце – вік-енд для 2 осіб (проживання та прокат лиж) від котеджу «Vid[....]
30 МУЗЕЇВ, ПРИСВЯЧЕНИХ УПА
До Дня Незалежності ми підготували підбірку музеїв та меморіальних місць на Західній Україні, пов’яз[....]
Експрес-тур пам’ятками Львівщини
Цієї весни представникам Карпати.інфо випала нагода побувати разом з професійними екскурсоводами у м[....]
Неймовірна Львівщина: до витоків Дністра з кавою «по-віденськи»
Здавалося б – ну що можна встигнути побачити у горах за один-єдиний день? Прогулятися в лісі? Влашту[....]

 

Парки у Львові

В центральній частині міста:

Високий замок

Пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Заснований у 1835 р. на схилах Замкової (Княжої) гори. Загальна площа — 36,2 га.

Парк має дві тераси. Нижче розміщені будиночок садівника, пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса, ресторан, нижній оглядовий майданчик. На верхній терасі — штучний курган з оглядовим майданчиком (413 м н. р. м.), насипаний у 1869-1900 рр. польською громадою міста до 300-річчя Люблінської унії. Також збереглися залишки фортечних мурів замку (які також стали матеріалом для будівництва згаданого кургану). У верхній частині парку розташований Львівський центр і вежа телетрансляції (192 м).

У насадженнях парку переважають листяні породи: каштан, клен, явір, ясен, липа, береза, тополя, акація, а також сосна.





Сквер "На валах"

Це другий за віком парк міста з площею 1,9 га.
У 1821 р. радник намісника Галичини Вільгельм Райценгайм влаштував парк з доріжками для прогулянок. Через тогочасний великий болотяний яр був перекинутий підвісний міст. У сквері висаджено типові для того часу дерева та декоративні чагарники: каштан, клен, липа, осокора, ясен, акація, береза, вишня, смерека, жимолость, калина, бузина, бузок, смородина.
Новий бульвар отримав неофіційну назву "Райценгаймівка", а потім його назвали "Губернаторськими валами".

Після Другої світової війни на алеях північної частини бульвару (від Порохової вежі до вул. М. Кривоноса) була виставлена трофейна німецька військова техніка, — ось чому ця частина скверу досі носить локальну неофіційну назву "Трофейка".



Парк імені Івана Франка

Один з найстаріших парків Східної Європи, перший публічний парк в Україні, загальною площею 11,6 га.
Закладений наприкінці XVI ст. багатим львівським міщанином Яном Шольцом-Вольфовичем, який витратив на порядкування території 1600 золотих.
З часом парк перейшов у власність ордену єзуїтів разом з орендованою у міста сусідньою землею. У кінці XVIII ст., після скасування ордену, ця територія перейшла у власність австрійського уряду.
З поверненням польської влади у 1919 р. парк був названий іменем польського національного героя Тадеуша Костюшка, але більшість львів'ян ще довго вперто називали його Єзуїтським городом (польськ. ogrod — сад) або Єзуїтськими городами. На сьогодні також чимало львів'ян, особливо старшого покоління, називають парк не іменем І. Франка, а Т.  Костюшка.

У парку представлені різновікові насадження. Однак його головний деревостан творять насадження під час реконструкції 1855 та 1890 рр. Зустічаються екземпляри, що збереглися з  давніших часів — це, зокрема, дуби і клени, діаметр яких досягає 1,5 м, а також ясені, липи, граби. Екзоти зосереджені поблизу будиночка садівника і висаджені переважно у 1950-х рр. Серед них — тюльпанове дерево, аралія маньчжурська, катальпа, оцтове дерево, магонія.

На території парку проходять заходи Вуличного університету, іноді грає духовий оркестр, є дитячий майданчик.


Неподалік від центру міста:

Стрийський парк

Найбільший львівський парк є одним з кращих зразків ландшафтних парків Європи (відомий і в Японії), пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Знаходиться у місцевості Софіївка.
Стрийський парк був запроектований відомим майстром садово-паркового мистецтва, інженером міських плантацій Арнольдом Рорінгом (нім. Arnold Rohring) у 1876-1877 рр.
Площа (56 га) ділиться на три частини: зона нижніх партерів, лісопаркова зона та верхня тераса (територія колишньої виставки "Східні торги").
Стрийський парк славиться багатою колекцією цінних та рідкісних дерев, чагарників — налічується понад 200 видів рослин, є оранжерея, платанова і липова алеї. Тут зростають: червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок, маньчжурська аралія, гінкго дволопатеве.
Стрийський парк — перлина ландшафтної архітектури Європи, відома всім європейським школам садово-паркового мистецтва і навіть у далекій Японії.
Доповненням природньої гами є невеликий ставок, на якому живуть лебеді.
Окрім цього, у парку можна побачити пам'ятник польському національному героєві Яну Кілінському (1894 р., відреставрований 2009 р.).
Тут діють Львівська дитяча залізниця (влітку) та кінотеатр "Львів", є спортивні корпуси НУ "Львівська політехніка" та головний корпус Української академії дизайну.





Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького

Пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, загальна площа — 26 га.
Закладений у 1951 р., будівельно-впорядкувальні роботи тривали до 1959 р.
Центральна алея парку довжиною понад 800 м є головною віссю паркового комплексу. На цій осі по терасах були розташовані клумби, фонтани, партерна зелень та пішохідні доріжки, що провадили до об'єктів, розташованих по обидва боки головної алеї. У верхній третині алеї була площа з масивними скульптурами В. Леніна і Й. Сталіна.
Так був створений найбільший у Львові об'єкт ландшафтної архітектури епохи сталінізму.
Однак уже до 2009 р. від первинної сталінської версії парку залишилися лише два архітектурні об'єкти: колонада центрального входу та будівля кінотеатру "Дружба". Тим не менше цей парковий комплекс вважається прикладом вдалого пристосування архітектурних об'єктів до специфіки ландшафту і вдалого використання історизму в архітектурі.

Влітку в парку працює містечко атракціонів для дітей та дорослих, проводяться концерти та виставки, кінопокази під відкритим небом.


Знесіння

Один з перших регіональних ландшафтних парків в Україні, заснований в межах міста. "Знесіння" є цікавою для вивчення й особливо цінною дільницею Львова в історичному плані. Парк має площу 312,1 га. Його територія поділяється на зони: заповідну, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарську. Тут знаходиться один з найвидатніших історико-культурних об'єктів — Музей народної архітектури та побуту.


Погулянка

Зелена зона розташована між вулицями Пасічною, Вашингтона, Зеленою та районом Погулянка, забудованим, переважно особняками 1920-1930 рр. Північна частина парку межує з Ботанічним садом Львівського університету.

Парк має площу 100,33 га. Центральною віссю парку є потік Пасіка (витік річки Полтви) і головна алея, що веде від вулиці Погулянки до вулиці Пасічної та Вашингтона. У насадженнях зустрічаються береза, клен, явір і граб, але переважають природні масиви бука.

Парк веде свою історію від 1810 р., коли власником цієї львівської околиці став відомий меценат та адвокат Францішек Венглінський. Він збудував на Погулянці невеликий палац і засадив узгір'я буками. Тож львів'яни почали називати місцевість Ліском Венглінського, але він придумав нову назву, "позичивши" її у міста Вільно (тепер — Вільнюс).

У середині XIX ст. парк разом з усією Погулянкою придбав Ян Кляйн. Він осушив парковий став і збудував на його місці броварню. Згодом тут відкрили знаменитий у Львові ресторан. Тоді паркові не приділяли потрібної уваги і він потрохи перетворювався у ліс. З 1948 р. до нашого часу на місці броварні працював виноробний завод.

У 1984 р. на Погулянці збудували Палац піонерів — тепер Центр творчості дітей та юнацтва, до якого провели трамвайну лінію. За будівлею центру зберігся водозбірник "Прибило" (1839) з барельєфами русалок.

У наш час через парк прокладені прогулянкові стежки. У його нижній частині влаштовані декоративні ставки. До "Погулянки" можна доїхати трамваєм № 7, кінцева зупинка якого розташована неподалік від головного входу в парк.



Личаківський парк

У 1894 р. за участю Арнольдом Рьорінга (автора Стрийського парку) було закладено Личаківський парк площею 6 га (тепер уже 12,36 га).
В парку є декілька оглядових точок, зокрема тут відкривається вид на вул. Личаківську, лісопарк Погулянка та зелені горби Шевченківського Гаю.
Парк дуже затишний і нагадує лісопарк.
Над крутосхилом з боку сучасної вулиці Личаківської у 1905 р. було споруджено пам'ятник польському національному героєві Б. Гловацькому. У південній частині парку розташований Пагорб Слави, закладений у повоєнні роки як військовий меморіальний комплекс, в регулярному стилі садово-паркового мистецтва.
Насадження парку представлені з перевагою сосни чорного, клена гостролистого та клена-явора, гіркокаштана звичайного.
У парку знаходяться комплекcно-спортивна база Львівського державного університету фізичної культури "Скіф", дитячий майданчик.


Ботанічний сад:

Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка

Офіційна дата заснування — 1852 р., коли професор Гіацинт Лобажевський започаткував ботанічний сад на північно-східному схилі Калічої гори у старому саду монастиря отців тринітаріїв. Тут під керівництвом професора був закладений дендропарк в англійському стилі, а також збудовано теплиці, водозбірники та високу оранжерею.

Сад слугував для практичного втілення теорії морфології та систематики рослин, що викладалися в університеті, тут проводилася робота зі збирання колекцій рослин-екзотів.

Сьогодні на території саду розміщені теплиці і невеликий дендропарк, зокрема вирощуються 70 видів орхідей та їхніх гібридів. Найбільше у теплицях квітне фаленопсисів, або орхідей-метеликів. Свою назву вони отримали за схожістю на комаху, яка їх запилює. У час найвищого цвітіння львів'яни і гості міста мають можливість оглянути та відчути неповторний аромат цих екзотичних квітів.

Нова частина саду, створена у 1911 р., знаходиться на вул. Черемшини. У другій половині ХІХ ст. садівником тут був Карл Бауер (автор проектів та впорядкування території Личаківського цвинтаря та сучасного парку ім. І. Франка), завдяки досвіду якого ботанічний сад Львівського університету став відомим не лише на теренах тогочасної Австро-Угорщини, але й далеко за її межами.

З 1998 р. у структурі саду є 5 наукових відділів: тропічної та субтропічної флори, дендрології, природної трав'янистої флори, культурної флори, фізіології і біохімії рослин. За  останні 50 років колекційні фонди ботанічного саду значно поповнилися, як рослинами відкритого грунту, так і видами оранжерейних рослин. Окрім збагачення колекцій, у цей  період велику увагу приділяють науковим дослідженням. Загалом налічується 3353 таксонів рослин, у т. ч. 851 дерев та чагарників, 580 видів трав'янистої природної флори, 698  таксонів культурної флори, 1288 тропічних та субтропічних рослин. Особливу цінність представляють у колекціях рослини, вік яких сягає понад 100 років (саговики, араукарія Бідвіла, агатіс могутній, фінікова пальма, модрина польська, сосна Веймутова тощо). Візитною карткою ботанічного саду є колекції рододендронів, саговиків, антуріумів, сансів'єр, сукулентних рослин.

 

• Реклама
• Дії зі сторінкою
 KARPATY.INFO facebook page 
 KARPATY.INFO twitter Tweet this link 
 google +1 
 друкувати
• Реклама

 

© 2005-2017 karpaty.info
Передрук інформації можливий лише з дозволу адміністрації сайту.