Кремниця

Кремниця (словац. Kremnica) — місто в центральнословацькому окрузі Ж'яр-над-Гроном. Населений пункт з кількістю населення близько 6 тисяч осіб, розташований біля підніжжя Кремницьких Врхів.

В епоху Середньовіччя, Кремниця була одним з основних шахтарських міст Європи, що було пов'язано зі значними золоторудними запасами, які залягали в її околицях. Перші свідчення про проведення гірничих робіт на території сучасного міста датуються IX століттям. У XIII ст. мешканці околиць Кремниці постраждали від татаро-монгольської навали, після чого угорські королі запросили нових колоністів з Німеччини, для відновлення зруйнованого регіону.

Перша письмова згадка про Кремницю датується 1328 роком, коли король Карл І надав поселенню статус угорського міста. У XIV столітті в місті був збудований монетний двір. В ньому виготовлялися золоті флоринти, а потім знамениті кремницькі дукати, що використовувалися в якості міжнародного платіжного засобу через їх високу чистоту золота. Це був єдиний монетний двір в Угорщині, потім Чехословаччині, а тепер — Словаччині. Саме завдяки ньому місто часто називається "Золотою Кремницею".

Інтенсивний видобуток золота і виготовлення монет завершився у XIV-XV ст. В період релігійного руху Реформації, місто увійшло до протестанстської "Ліги семи шахтарських міст" спільно з населеними пунктами Банська Бела, Банська Бистриця, Банська Штявниця, Любєтова, Нова Баня та Пуканець. У XVI ст. Кремниця була важливим центром виготовлення медалей та медальйонів. Щоразу видобуток золота ставав все складнішим та дорожчим, тому у 1970 році він припинився взагалі. Сьогодні місто стало привабливим туристичним центром Центральної Словаччини.