Жешівський повіт

Жешувський повіт (пол. powiat rzeszowski) — один з 21 земських повітів Підкарпатського воєводства Польщі. Його площа становить 1139,1 км², кількість населення — понад 22 тис. осіб, а щільність — 19,5 осіб/км². Адміністративний центр округу — місто Жешув. Жешувський повіт утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи.

Сприятливі природно-кліматичні умови та вигідне транспортно-географічне положення стали важливим фактором розвитку регіону. Віднайдені археологами кам'яні знаряддя праці, а також давні керамічні вироби дозволили зробити висновок, що перші поселення на території сучасного Жешувського повіту з'явились у кам'яну епоху (IX тисячоліття до н. е.). Про те, що ці поселення надалі активно розвивалися, свідчать численні матеріально-культурні знахідки з епох неоліту (VIII тисячоліття до н. е.) та бронзи (III тисячоліття до н. е.). Науковцями також встановлено, що прадавні мешканці цих земель мали тісні зв'язки зі скіфською, кельтською та римською культурами.

На зламі V і VI століть землі сучасного Жешувського повіту були заселені слов'янами. В епоху раннього Середньовіччя Жешувщина (Ряшівщина) виконувала роль своєрідного кордону між західними та східними слов'янами. Внаслідок такої етно-географічної специфіки регіон постійно займав важливе місце під час політичних рішень тих чи інших державних утворень, які встановлювали свою владу на цих землях. Під час старопольського історичного періоду місто Жешув з прилеглими територіями входило до складу Руського воєводства. Після встановлення на території сучасного півдня Польщі влади Австрійської імперії, був утворений округ, у складі якого серед 12-ти інших повітів знаходився Жешівський. У міжвоєнний період XX ст. Жешівський повіт став найзахіднішою адміністративно-територіальною одиницею Львівського воєводства. У 1975 році, після нового адміністративного поділу Польщі, Жешівський повіт перестав існувати і з'явився знову на карті Польщі лише у 1999 році після проведеної адміністративно-територіальної реформи польських земель.

Сьогодні Жешувський повіт є популярним пунктом призначення серед туристів, які подорожують Підкарпаттям. Тут збереглась велика кількість пам'яток сакральної архітектури найдавнішими з яких є Бернардинський монастирський комплекс та фарський костел св. Станіслава у Жешуві. Однією з найпопулярніших пам'яток фортифікаційної архітектури є замок Любомирських у Жешуві, який був побудований на початку XVI ст. На території Жешівського повіту є можливість відпочинку для любителів гірськолижного туризму. Популярний в цій місцевості гірськолижний витяг "Остра ґура" ("Гостра гора") розташований у селі Дилонґувка в ґміні Хижне неподалік Жешова.

Варто відвідати:

Сакральна архітектура і цвинтарі

  • Костел св. Мартина (кін. XIX ст.), м. Блажова
  • Єврейський цвинтар (XVIII ст.), м. Блажова
  • Бернардинський монастирний комплекс (1536, XVII ст.), м. Жешув
  • Костел Богородиці Діви Королеви Польщі (1715), м. Жешув
  • Костел Вознесіння Богородиці (1889), м. Жешув
  • Костел св. Йосифа (1902-1904), м. Жешув
  • Костел Святого Хреста (1644-1649), м. Жешув
  • Фарський костел св. Станіслава і св. Войцеха (XVII ст.), м. Жешув

Фортикаційні споруди і палаци

  • Замок Любомирських(XVI-XVII ст., ХІХ-ХХ cт.), м. Жешув
  • Літній палац Любомирських (XVIII ст.), м. Жешув
  • Палац родини Єнджейовічув (1879-1883), м. Жешув

Інші пам'ятки архітектури

  • Державний архів (колишня синагога; XVI-XVII ст.), м. Жешув
  • Ратуша (1591, XIX ст.), м. Жешув
  • Театр ім. В. Сємашкової (1890-1900), м. Жешув

Природоохоронні території

  • Природний заказник "Бур", м. Ґлоґул Малопольскі

Музеї

  • Музей Блажовських земель; м. Блажова, ul. Armii Krajowej 1
  • Єпархіальний музей; м. Жешув, ul. Zamkowa 4
  • Краєзнавчий музей; м. Жешув, ul. 3 Maja 19
  • Музей колискових; м. Жешув, ul. Mickiewicza 13