Любачівський повіт

Любачівський повіт повіт (пол. powiat lubaczowski) — один з 21 земських повітів Підкарпатського воєводства Польщі. Його площа становить 1308,4 км², кількість населення — понад 57 тис. осіб, а щільність — 43,7 осіб/км². Адміністративний центр округу — місто Любачів. Любачівський повіт утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи.

Територія повіту розташована на стику географічних макрорегіонів Розточчя і Сандомирська котловина, яка в рельєфі представлена Тарноґродзьким плоскогір'ям і Білґорайською рівниною. Середні абсолютні висоти коливаються тут від 390 м н. р. м в межах Розточчя до 180-220 м н. р. м на території Сандомирської котловини.

Адміністративно Любачівський повіт є одним з найстаріших на території сучасного Підкарпатського воєводства. Він існував в подібних до сучасних межах з 1462 р. по 1793 р. Спочатку у складі Белзького воєводства, згодом як територіальна одиниця Корони Королівства І Речі Посполитої і у XVIII ст. належав до територіальних володінь Малопольщі. Надалі Любачівський повіт реорганізовувався в результаті нестабільної геополітичної ситуації в регіоні і був відсутній на географічних картах аж до серпня 1944 року. У 1945 році з повіту до складу УРСР була включена Грушівська територіальна громада і після того часу межі Любачівщини вже не змінювались аж по сьогодні.

Серед найцікавіших туристичних об'єктів Любчівського повіту є два палаци. Один з них, Палац Понінських (XVII ст., 1905-1912), розташований у селищі Горинєц-Здруй , а інший — Нарольський (XVIII ст.), у місті Нароль, що знаходиться в північно-східній частині повіту. Для бажаючих оздоровитись, одразу біля українсько-польського кордону, в містечку-курорті Горинєц-Здруй функціонують бальнеологічні оздоровчі заклади. Це один з найдавніших курортів Підкарпаття, який існує тут з кінця XIX ст.