Кременець

Третє за велелюдністю місто Тернопільщини (населення — майже 25 тис. осіб). Майже половина території міста озеленена, а навколо — гори. Обласний центр розташований на відстані майже 70 км.

Назва міста найймовірніше походить від кременя — мінералу, якого на території є чимало. Слід зазначити, що автентичною назвою була Крем'янець, а сучасна уже полонізована. У часи УНР зустрічається також Кремінець.

Існує кілька різних варіацій щодо року заснування міста: найдавніша — 1064 р. Перша писемна згадка про Крем'янець є у Галицько-Волинському літописі і датується 1227 р.

Місто стояло на шляху татаро-монголів, а їхні напади (зокрема найбільші у 1241, 1255 рр.) були безуспішними. Однак у 1259 р. місцеву фортецю таки було розібрано.

Протягом XIV-XV ст. за місто змагалися королівства Польське, Литовське й Угорське. Майже два століття від 1382 р. тут діє литовський лад, а далі — польський. Магдебурське право місто отримало у 1438 р. Його розвитку сприяло й панування тут дружини Сигизмунда І королеви Бони, яка дарувала місту різноманітні привілеї.

Починаючи з XVІ ст. Кременець був центром ремесла й торгівлі, на початку наступного століття — культурного і релігійного життя Волині. Починаючи зі середини XVІІ ст. Кременеччина спустошується через постійні воєнні дії, з 1795 р. стає частиною Російської імперії.

Визнання високого науково-культурного рівня Кременця на початку ХІХ ст. засвідчує його тодішній псевдонім — Волинські Афіни.

Українським місто стає протягом 1918-1919 рр., з 1921 р. — польським. У 1939-1941 рр. Кременець — місто СРСР, до 1944 р. тут панували німці, які були витіснені Червоною армією. Після незалежності України Кременець — районний центр.

У Кременці народилися: український композитор Михайло Вериківський, музикант Ісаак Стерн. Найбільше уваги приділено пам'яті польського поета Юліуша Словацького: тут встановлено погруддя митця, діє Літературно-меморіальний музей з його іменем, є навіть скелі Словацького.

Кременець зберіг цікаву і вельми багату архітектурну спадщину. Тут також розташовані санна траса, лижні трампліни, кілька акрополів.

 Важлива інформація:

Фотогалерея
 Свято-Богоявленський жіночий монастир (XVII ст.)  Єзуїтський колегіум (1771)  Єзуїтський колегіум (1771)  Єзуїтський колегіум (1771)  Єзуїтський колегіум (1771)  Костел св. Станіслава (1854-1857)  Миколаївський собор (XVI-XVIII ст.)  Келії Миколаївського собору (XVI-XVIII ст.)  Церква Воздвиження Чесного Хреста (1889), дерев'яна  Церква Воздвиження Чесного Хреста (1889), дерев'яна  Церква Покрови Пресвятої Богородиці, раніше — Полкова церква (1902-1905)  Церква Покрови Пресвятої Богородиці, раніше — Полкова церква (1902-1905)  Церква Покрови Пресвятої Богородиці, раніше — Полкова церква (1902-1905)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)
більше
 Руїни замку (кін. ХІІІ-XVI ст.)  На під'їзді до Кременецького замку  Магістрат (ХІХ ст.)  Будинок «Близнюки» (XVII-XVIII ст.)  Козацький будинок (XVIII ст.), дерев'яний  Козацький будинок (XVIII ст.), дерев'яний  Вулиця Ю. Словацького (у далині - замок)  Міська забудова (XIX ст.)  Панорама міста  Панорама міста  Пам'ятник Т.Г. Шевченку на території єзуїтського колегіуму (1771)
Музеї
Варто відвідати