Така популяризація традиційної гуцульської культури стала поштовхом до формування у м. Яремче приватної колекції Гільовського, яка нараховувала понад 700 одиниць мистецьких виробів та речей побуту гуцулів. Таким чином, у 30-х роках ХХ ст. у м. Яремче був заснований перший музей, а на початку 60-х років розпочалося створення краєзнавчого музею, який відкрили 1963 р. Пошукову та збиральницьку роботу очолив місцевий краєзнавець Михайло Музиря, який за короткий час зібрав численну колекцію етнографічних творів, історичних та природничих матеріалів.
У 1967 р. за проектом архітектора В. Стасіва була збудована оригінальна споруда музею, що ззовні нагадувала партизанський курінь. Саме тут і розмістили, реорганізований з краєзнавчого, музей партизанської слави ім. С. Ковпака. 1993 р. музей був реорганізований у Карпатський крайовий музей визвольних змагань, що розмістився у трьох залах нової експозиції, яка розкрила історію визвольного руху на західноукраїнських землях. 2007 р., ставши філією Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, заклад отримав назву Музей етнографії та екології Карпатського краю.
У виставкових залах музею постійно відбуваються цікаві виставки творів народного та образотворчого мистецтва, тематичні круглі столи, уроки народознавства для учнівської та студентської молоді, а також зустрічі з відомими творчими особистостями краю.