Жешув (Ряшів)

Жешув (українська назва Ряшів) — столиця Підкарпатського воєводства, 163-тисячне місто з понад 650-літньою історією. Населений пункт розташований по обох берегах ріки Віслок, на природному кордоні між Сандомирською котловиною та Карпатським низькогір'ям. Транспортно-географічно воно розташоване на перехресті важливих шляхів автодорожнього, залізничного та авіаційного сполучення. Жешув був заснований ще за княжих часів, як прикордонне торгово-ремісниче місто Перемишльської землі. У середині XIV століття оборонне містечко стало центром волості, а 19 січня 1354 року отримало маґдебурзьке право від Казимира III. Окрім цього він віддав місто у володіння Яну Пакославу з Строжиська, який став підписуватись Ряшівський (Жешувський). Саме після цієї історичної події місто отримало свою назву.

Містобудівна система середмістя Жешува яскраво відображає його історію. Найстаріші споруди та історичні пам'ятки сконцентровані в зоні жешівського старого міста. Частина з них своїм віком сягає XV-XVI століть, проте більшість походить з періоду XVII-XX століть. Серед старих будівель зустрічаються міщанські доми та кам'яниці, костели, монастирі, оборонний замок, палаци та підміські садиби, синагоги, публічні будинки кінця XIX - почтку ХХ століття. Нині місто є найбільшим промисловим, торгово-сервісним, академічним та культурним центром південно-східної Польщі. Воно належить до 12 польських міст, об'єднаних в Унію польських метрополій, та елітної міжнародної асоціації міст EuroCities.

Однією з найвизначніших пам'яток архітектури Жешува є замок Любомирських, який був збудований під кінець XVI - на початку XVII століття. Розпочав побудову споруди місцевий староста Микола С. Лігенза. Після нього власниками замку стали представники роду Любомирських, які декілька разів змінювали зовнішній вигляд будівлі: добудували до неї фортифікації, оточили ровом, через який перекинули звідний міст. Неподалік замку, у садах, під кінець XVII століття збудовано літній палац. Ця пізньо-барокова будівля Любомирських витримала іспит часом і встояла майже без змін до сьогоднішнього дня.

Цікавим місцем для прогулянок у Жешові є вулиця 3-го Травня (3-go Maja). Раніше тут знаходився панський район, так званий Паняга, де був розташований конвент отців Піярів. Вулиця була шляхом для сполучення замку та літнього палацу Любомирських. Вздовж неї збереглась забудова міщанських кам'яниць, а поблизу фарський костел, монастирський комплекс бернардинів та гарнізонний костел. Колишній конвент Піярів — це пізно-ренесансний комплекс будинків, який складається з колегії, костелу і монастирського будинку (тепер тут функціонує окружний музей). Інтер'єр костелу виконаний у стилі рококо, а в його пресвітерії зберігаються надгробні барельєфи родини Любомирських.

Жешівське старе місто охоплює територію площі Ринок з ратушею та історичним колодязем, а також прилягаючі вулички, на яких в давнину відбувались торги та ярмарки. Довкола площі та ратуші з XIV до XIX/XX століття були побудовані житлові будинки, постоялі двори, крамниці, корчми, а під ними — викопані підвали та підземелля для господарчих та оборонних цілей. З 2001 року для гостей міста відкрите відвідування Підземного туристичного маршруту завдовжки 213 м, який включає в себе 34 підвали, що розташовані на різних рівнях (найнижчий на глибині 9,58 м).

Варто відвідати:

Сакральна архітектура і цвинтарі

  • Бернардинський монастирний комплекс (1536, XVII ст.)
  • Костел Богородиці Діви Королеви Польщі (1715)
  • Костел Вознесіння Богородиці (1889)
  • Костел св. Йосифа (1902-1904)
  • Костел Святого Хреста (1644-1649)
  • Фарський костел св. Станіслава і св. Войцеха (XVII ст.)

Фортикаційні споруди і палаци

  • Замок Любомирських(XVI-XVII ст., ХІХ-ХХ cт.)
  • Літній палац Любомирських (XVIII ст.)
  • Палац родини Єнджейовічув (1879-1883)

Інші пам'ятки архітектури

  • Державний архів (колишня синагога; XVI-XVII ст.)
  • Ратуша (1591, XIX ст.)
  • Театр ім. В. Сємашкової (1890-1900)

Музеї

  • Єпархіальний музей, ul. Zamkowa 4
  • Краєзнавчий музей, ul. 3 Maja 19
  • Музей колискових, ul. Mickiewicza 13