Busk

У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства. У другій половині ХІV ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі.

Легенда про заснування міста:

На початку ХV ст. воно стало важливим торговим і ремісничим центром. Уже в 1411 р. Буськ одним із перших у Галичині отримав магдебурзьке право. У 1539-1641 рр. почала функціонувати перша папірня, на папері якої надруковано "Острозьку Біблію" (1581 р.) Івана Федоровича (Федорова). У 1746 р. вже діяв цех різників, засновано цех ткачів. У наступному столітті – кушнірський, кравецький, пивоварний цехи; випалювали деревне вугілля, дьоготь, смолу, копали залізну руду, що була місцями в лісах. Щоб переплавляти її, збудували велику кузню над Бугом (передмістя Воляни). У 1769 р. львівський купець Ян Пцешл збудував шкіряну фабрику, яка вже за кілька років постачала шкіру для цілої австрійської імперії.

Буськ розташований у місці злиття рік Західного Бугу та Полтви, крім того, через місто протікає багато маленьких річечок та потічків, які у давнину поділяли місто на кілька частин. Сполучення між різними частинами відбувалося через греблі та 68 великих і малих мостів. Завдяки цьому у часи середньовіччя Буськ здобув собі славу «Галицької Венеції». До нашого часу залишилося лише декілька висушених русел річок і проток, які оміліли внаслідок меліорації й осушенню боліт навколо міста. У кінці ХІХ ст. залізниця оминула Буськ, найближчою станцією до якого стало Красне, що спричинило занепад торгівлі та ремесел.

У місті збереглися такі архітектурні та історичні пам’ятки:

Церква св. Параскеви (1708) з дзвіницею (XVIII ст.), дерев’яна; м. Буськ, вул. М. Шашкевича, 56а
Церква св. Онуфрiя з дзвіницею (1680, 1758), дерев’яна; передмістя Воляни
Палац графа Бадені (ХІХ ст.), вул. Є. Петрушевича, 12
Костел св. Станіслава (1780 р., архітектор — Бернард Меретин)
Синагога (ХVІІІ ст.), біля пл. Ринок
Один із найдавніших єврейських цвинтарів у Центральній і Східній Європі
Церква св. Миколая (поч. ХХ ст., архітектор — Євген Нагірний)
Ансамбль житлових будинків на площі Ринок
Городище княжих часів
Пам’ятка садово-паркового мистецтва ХІХ ст. (тепер — парк ім. І. Франка)

Важлива інформація: